З огляду на те, скільки разів російські лідери виправдовували своє вторгнення в Україну історичними обставинами чи історичною доцільністю, українському суспільству вкрай необхідна важка щоденна просвітницька робота з історії. Але щоб стала вона дієвою, слід робити її не формально, не менторськи, і обирати форми сучасні і творчі.

Саме такою є спільна праця Андрія Охрімовича та Олега Криштопи, яка розпочалася на «Радіо «Свобода», продовжилася проектом «Далі буде» на УТ-1, і зараз триває – авторською програмою «Машина часу», що з 2010 року виходить на «5 каналі».

Мені подобається телевізійний формат, обраний авторами, – дуже точний і захоплюючий, а супровід лаконічних інформативних текстів відеорядом емоційно підсилює враження. Коли бачиш обличчя людей, їхні очі, зафільмовані або зняті на фото багато десятиліть тому, немов відчуваєш реальний зв’язок поколінь. Думаю, не мені одній приходила думка, що серед них можуть бути родичі або близькі, яких давно вже немає на землі або й ті, що загубилися у вирі лихоліть. І тоді особливо гостро виникає потреба знати більше, правдивіше про долю своєї країни… Особисто знаю багатьох людей, яких передачі спонукали до подальшого самостійного пізнавання певної «болючої» теми.

За час існування програми, яку автори назвали «чотирма роками розвінчування міфів», зібрано унікальні матеріали. Доброю ідеєю стало об’єднання цих матеріалів у книгу «Україна загартована болем. Тисяча років самотності». Думаю, багато вдячних глядачів із зацікавленням звернуться до цього видання. І абсолютно переконана, що книга може стати міцною цеглинкою для закладення державницького мислення у багатьох громадян, усвідомлення ними істини: «незнання історії не звільняє від відповідальності», спонукатиме бути творцем перетворення і змін, а не пасивним споглядачем. Та й друкований варіант оповіді має свої очевидні переваги над відео – можна повернутися до попередніх сторінок, щоразу по-новому осмислюючи прочитане…

Отже, хочу порекомендувати читати цю книгу не лише дорослим. Небайдужі батьки можуть розповідати епізоди з неї своїм дітям-школярам, порадити студентам. Адже перші життєві уроки виховання громадянина відбуваються саме в сім’ї, а найбільше довіряють діти своїм батькам. Як бракує нашій країні свідомих, активних освічених людей! За такими – краще майбутнє …