Цьогоріч, попри брак коштів, міська влада віднайшла можливість профінансувати 400 тисяч гривень на підтримку талановитих столичних авторів. З ініціативи Київського міського голови Віталія Кличка добір рукописів відбувався за участю громадськості та фахових експертів.

Які саме твори мають дійти до читача, визначали члени Видавничої ради при Департаменті суспільних комунікацій, до якої увійшли представники творчих профільних спілок, бібліотек та фахівці видавничої справи.

За словами голови Видавничої ради – заступника директора Департаменту суспільних комунікацій Тетяни Гузенко, відбір творів відбувався максимально прозоро й відкрито:

– Відкритість, прозорість і публічність – це пріоритети, визначені Київським міським головою. Саме такий підхід забезпечила Видавнича рада, створена при Департаменті. Цьогоріч, розглядаючи видавничі проекти, уперше враховувалася думка експертів та фахівців столичних бібліотек. А залучення до цієї роботи широкого кола громадськості дасть нам змогу зробити фаховий добір рукописів надалі, уже під час конкурсних торгів, забезпечить прозорість та раціональність використання коштів, передбачених на видавництво книжкової продукції.

Досить об’єктивним і непередбачуваним вважає добір рукописів член Видавничої ради – голова Київської міської організації Національної спілки письменників України Володимир Даниленко:

– Відібрано дійсно найкращі твори. Будуть видані різні за стилем і жанром твори: оповідання, повісті, романи, есе і навіть п’єса. Є у списку відібраних рукописів твори, написані в реалістичному стилі, в готичному, в стилі фентезі і навіть антиутопія. Підтримка національного книговидання Київською міською владою має здійснюватися щороку і хоча б у таких обсягах, як це робиться у Львові, Івано-Франківську, Луцьку чи Вінниці, де на книговидання виділяється до мільйона гривень. У нас у сто разів більше письменників, ніж у цих містах, а коштів виділяється вдвічі менше. Насамперед, потрібно підтримувати початківців, яких видавництва не хочуть друкувати, бо у молодих письменників немає ще імені.

На доцільності залучення до конкурсного відбору експертів з бібліотек наголосила член Видавничої ради – головний редактор журналу «Київ» Теодозія Зарівна:

– Коли письменники враховують тільки якість рукопису, то бібліотекарі ще й популярність жанру (наприклад, поезію зараз із читачів майже ніхто не просить, а фентезі користується великим попитом). Тому у фінальному списку переможців з’явилися автори, котрі працюють у цьому жанрі. Хоча і найкращі вірші та проза увійшли туди теж. Звичайно список можна було б розширити, якби сума коштів була більшою.

На усе, що стосується культури, слід виділяти гроші вперто і навіть з останнього. Бо я переконана: якби упродовж цих двадцяти з лишнім років вони виділялися на культуру та інформаційну політику, ми би нині не воювали. Хочу нагадати фразу, котру сказав Вінстон Черчіль. Коли його попросили взяти гроші з культури і передати на воєнні витрати, він відповів: «А за що ми тоді воюємо, як не за культуру».

Наше магістральне завдання – спадкоємність культури, її тяглість. Щоб за нами не було випаленого поля. Бо головне – не поодинокі генії, а сам плин, який не має пропадати (як і не має пропадати кожен його талановитий учасник) і мусить мати відповідний рівень. Як не мають пропадати великі традиції, які ми надбали за минулі роки (наприклад, наша дуже сильна поезія, котра при існуванні адекватного перекладацького корпусу могла би відкрити світові іншу літературну Україну).

Серед безумовних плюсів конкурсу рукописів член Видавничої ради – директор книжкового магазину Українського незалежного видавництва «Смолоскип» Ольга Погинайко виділила те, що доволі багато молодих авторів отримали можливість видати першу книжку:

– Конкурс зробить неоціненну допомогу авторам. Серед цьогорічних переможців є цікаві захопливі романи, є кілька сильних поетичних книжок, які не лише прозвучать, а ймовірно дадуть шлях у літературу авторам, які років так через 10 будуть на рівні мабуть Жадана.

Там, де йдеться про видання першої книжки автора, – там, направду, дуже важлива підтримка державою. Тому що це можливість для автора пройти неупереджений конкурс і все-таки якимось чином увійти в літературу. Це саме той момент, коли дуже добре, якщо держава надає фінансову допомогу. Загалом, на мою думку, державі треба виділяти кошти на рекламування читання як такого. Буде більше людей читати – колесо книговидання буде крутитися само по собі.

Як зазначили члени Видавничої ради, цьогорічна ініціатива КМДА має стати доброю столичною традицією.

Після виходу книжок із серійним брендом «Перша книжка автора» Віталій Кличко планує особисто привітати молодих письменників і представити Україні 15 нових імен, серед яких, безперечно, будуть майбутні зірки української літератури.