Про це у ході круглого столу в інформаційному агентстві «Укрінформ» на тему: «Мовна «р»-еволюція у столиці 2017: спільнодія як ресурс формування національної ідентичності» зазначила заступник директора Департаменту суспільних комунікацій КМДА, керівник секції «Громадське життя та ЗМІ» Міжвідомчої робочої групи з питань реалізації Концепції розвитку української мови, культури та виховання історичної пам'яті у жителів Києва на 2015-2020 роки Тетяна Гузенко:
‒ Нині є тенденція до збільшення перегляду телепрограм українською мовою, також зросла кількість україномовних книжок в Україні. Однак, існує проблема в інтернет-середовищі, адже найбільші рейтингові сайти по Україні здебільшого російськомовні.
Депутат Київради від фракції «Всеукраїнське об’єднання «Свобода» Юрій Сиротюк підкреслив важливість об’єднання громадян у процесі популяризації українською мови:
‒ Ще два роки тому я зареєстрував рішення «Про подолання наслідків совєцької окупації в мовній царині». Ми розуміємо, що це рішення мало б бути на рівні держави. На жаль, Київрада і будь-який орган місцевого самоврядування в цьому плані має виключно рекомендаційну функцію. Але у мене є велике прохання до громади. Це рішення не буде працювати без суспільно-громадського тиску, без тиску громади воно буде поховане. Тому без спільної громадянської позиції це рішення не діятиме. Потрібні мовні патрулі, і потрібно пояснювати людям, що закон має працювати.
Він нагадав, що у жовтні Київрада підтримала відповідне рішення, яким встановлюється, що мовою роботи, діловодства і документації всіх органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій комунальної форми власності, офіційних оголошень і повідомлень, а також мовою у місцях громадського обслуговування є державна мова.
Учасники круглого столу наголосили на тому, що можливостей вивчати українську є безліч, і кияни залюбки долучаються до подібних ініціатив!
Так, мережева ініціатива «Україномовний Київ» спільно з Департаментом суспільних комунікацій запровадила проект «Жити в Києві – це…». Завдяки активним обговоренням у спільноті були сгенеровані і візуалізовані мотиваційні слогани, які вже можна побачити у місті. Приміром, «Жити в Києві – це «фейсбучити» українською», «Жити в Києві – це перекладати КИЇВ як KYIV» тощо.
– Є дві причини, чому людина вирішує розмовляти українською: якщо її заставлять або якщо вона сама захоче. Простіше зробити так, щоб вона захотіла. Саме для цього й робиться така соціальна реклама, ‒ розповів співзасновник проекту Володимир Наконечний.
Зокрема, викладач проекту «Безкоштовні курси української мови» Ольга Андрусенко повідомила, що у Києві отримано понад тисячу заявок на проходження курсів української мови.
‒ Люди хочуть вчитися, вони хочуть говорити українською. За 4 роки у нас вже 2100 слухачів, які отримали сертифікати. Волонтерів більше ста по всій Україні, в тому числі і у фронтових містах. У Києві працює 12 груп і два розмовні клуби, ‒ зазначила волонтер.
Осередком мовних ініціатив став «СловОпис» – відомий просвітницький суспільно-культурологічний онлайн-проект, створений викладачами та студентами Київського університету імені Бориса Грінченка.
– «СловОпис» входить у ТОП-5 ресурсів із просування української мови в Україні і є єдиною платформою, яка підтримує відеоматеріали. Охоплення людей величезне – майже 40 тисяч фоловерів, – повідомила завідувач кафедри тележурналістики Університету Грінченка Мар’яна Ангелова.